Будівництво лазень

Лазня - спеціально обладнане приміщення для миття тіла з одночасною дією води і пари або гарячого повітря.

Історія

Історія лазні сягає своїм корінням прадавніх часів. Близько шести тисяч років тому пращури сучасних жителів арабських країн надавали великого значення чистоті свого тіла і скрізь активно користувалися лазнями.

Єгипетські жерці мали скрізь комфортно влаштовані і доступні кожному лазні й обмивалися чотири рази на добу: двічі вдень і двічі вночі. Неабияка прихильність до банної справи, масажу та обмеженість в їжі допомагали єгиптянам зберігати стрункість фігури і успішно боротися з процесом старіння. А єгипетські лікарі того часу вважалися найкращими в світі і загадкове мистецтво лікування різних хвороб не представляли без ритуального використовування води і лазень.

Особливу популярність мала процедура відвідування лазень у римлян. Тут існував цілий культ банної справи. Навіть при зустрічі стародавні жителі Риму замість вітання питали один в одного: «Як потієш?». А на одній із старовинних будівель зберігся напис: «Банити, любов і радість — до старості ми разом», який дійшов аж до наших часів. Лазня для римлян служила цілим ритуальним приміщенням, була невід'ємною частиною їх житла. Адже там вони не тільки милися, але і проводили бесіди, читали вірші, малювали, співали, влаштовували пишні трапези.

Були в банному приміщенні і кімнати для масажу, майданчики для спортивних вправ та змагань і навіть бібліотеки. Римляни-багатії відвідували сауни двічі на день.

У Древній Греції лазні з'явились спочатку у спартанців і виконували роль оздоровниць.

Руська лазня

На Русі лазні відомі з давніх часів. У статуті Великого князя Володимира (966 р.) лазні числилися як «заклади для нездатних». По всій Русі, у селах і містах на берегах рік, озер і струмків будували парні лазні. Руська парна лазня являла собою дерев'яну хату, у якій розташовані два приміщення: роздягальне і парильне відділення. У парильні розміщалася кам'янка — піч з каменями.

Руська лазня має два різновиди: з топкою «по-чорному» і «по-білому». Грубка «по-чорному» найдревніша, але вона збереглася до наших днів у деяких областях, наприклад у Сибіру. Грубки палять без димаря, дим виходить через відчинене вікно парильні. Коли кам'янка добре розігріта, кочегарити припиняють, баню провітрюють, стіни окатують водою, потім закривають вікна і двері і подають воду в кам'янку для утворення пари. Така лазня має особливий дух за рахунок впливу диму на дерев'яні конструкції зрубу.

Лазня з топкою «по-білому» поширена по всій території України, Білорусі та Росії. У ній дим з кам'янки виходить через трубу, завдяки чому атмосфера в парильні не забруднюється, провітрювання парильні й обмивки стін не потрібно. Така лазня більш гігієнічна і сучасна.

В Росії є ще один різновид, що зустрічається в степових і безлісних районах, де не можна побудувати дерев'яне приміщення. У російській печі після випічки хліба вигрібають золу, настилають дошки і забираються всередину, куди заздалегідь поміщені цебро з водою і віник. При зволоженні гарячих стінок печі водою утвориться пара.

У парній лазні у повітрі підтримують високий вміст пари і тому температура на рівні голови в такій лазні не перевищує 60—65 °С.

Гуцульська лазня

Україна є найбільшою державою Європи за територією, тому не є дивним те, що українці в різних кінцях країни різняться між собою й у діалектичних формах мови, і у побуті, і навіть у способі догляду за здоров'ям. Одна з таких етнографічних груп українців — це гуцули, що зосереджено проживають у гірській частині України — Карпатах. Специфіка їх стилю життя та ведення господарства, життя у горах серед хвойних лісів, де холодний сезон триваліший ніж на інших українських землях, відповідно призвело до специфіки їх догляду за здоров'ям. Однією з таких оригінальних справ була гуцульська баня. Гуцули взимку рубаючи дерева високо в горах для підтримки чистоти тіла розтоплювали ватру-вогнище в своїх колибах і влаштовували так звану гуцульську лазню, ця процедура дозволяла краще очиститися від бруду, ніж традиційні обливання водою, також гуцулами було помічено очищуючий та тонізуючий ефект такого виду лазні.

Контраст температур у гуцульській лазні чудово впливає на потовиділення та еластичність шкіри: розм'якшення епідермісу та зняття ороговілого шару, покращення дихання шкіри. Споживання під час процедури великої кількості води призводить до очищення пор шкіри, активізує роботу потових залоз та виводить токсини, шлаки і підшкірний жир, а також покращує роботу кровоносної системи. Контраст температур підвищує загальний тонус організму.

Як користуватись

Спочатку слід прийняти душ і ввійти в сауну мокрим. Присядьте і дайте теплу прогріти тіло, щоб відкрилися пори шкіри. Після нетривалого перебування в сауні потрібно прийняти душ удруге — цього разу прохолодніший, опісля чого чисто вимийтеся і зайдіть у сауну знову, розслабтеся та насолоджуйтесь теплом.

Сухе повітря, що має менші теплопровідність і теплоємність, дозволяє піднімати температуру в сауні до 100—120 °С., тому щоб збільшити вологість необхідно вилити небагато води або пива на камені.

Прохолодний басейн або душ після сауни сприятиме ще більше розслаблення.

Усі процедури в сауні не повинні перевищувати двох годин.

Корисність

Прогрівання в лазні призводить до благотворної зміни функціонального стану органів і систем організму, посиленню обміну речовин, сприяє розвитку захисних і компенсаторних механізмів. Пояснюється це благотворним впливом тепла й виділення поту на серцево-судинну, дихальну, терморегуляційну й ендокринну системи. Лазня заспокоює нервову систему, привносить бадьорість, підвищує розумові здібності.

Замовити будівництво лазні


Ми працюємо в Тернопільській та Львівській областях  і по всій Україні. Щоб замовити будівництво лазні, отримати необхідну Вам інформацію, дзвоніть нам за телефонами:


(096) 74-63-927 , (096) 817-53-54